Експендиція в Сінт Маартен (PJ7)
Я вже майже 3 роки без відпустки. І все це через війну. То ж коли повернувся на попередню роботу і з'явилася тимчасова стабільність - вирішив, що пора зробити хоч короткочасну відпустку. У останній момент важко було вибрати місце для подорожі, то ж я вибрав Сінт Маартен, де вже був декілька разів.
Придбав квитки, зарезервував місце для проживання і написав своєму знайомому радіоаматору Марку FS4WBІ, що планую прилетіти після Різдва на декілька днів.
Марк мені відписав, що правила змінилися і для роботи з Сінт Маартен потрібна ліценція. Я вислав усі документи для отримання ліцензії, єдине незрозуміле питання було - скільки і як заплатити за ліценцію. Я так і не отримав відповіді на це запитання і не знав, чи зможу отримати ліценцію. Але з сусідньої території Сінт Мартін (французької частини острова) можна було працювати через дріб на основі угоди CEPT, яку підписала Україна.
Тому я вирішив не тягнути всієї апаратури і антен, і взяв тільки qrp транcівер і саморобні дротяні антени на 3 діапазони. На це була ще і інша причина. Медичне обстеження показало проблеми зі здоров'ям і мені навіть були назначили процедуру на Святий Вечір і не радили подорожувати літаком. Але мене така перспектива зовсім не тішила, я відмінив процедуру і полетів на свій страх і ризик.
В перший же день я пішов пішки на французьку територію. Повісив антену неподалік від дороги і почав давати загальний виклик. Ніхто не відповів.
На другий день я вирішив поїхати у місцеве бюро зв'язку і вияснити ситуацію з ліцензією. Після довгих пошуків я знайшов, де воно знаходиться, але воно було зачинене. На дверях висіла табличка, що відкриється аж 2 січня наступного року.
На всякий випадок послав їм ще один лист по електронній пошті, і на диво - отримав відповідь. Працівник запитав, чи я на острові і після декількох спроб зв'язатися по телефону, повідомив, що привезе мені ліценцію. Він справді доставив мені ліценцію на моторолері, але її вартість мене просто шокувала. За ліценцію на 3 дні з мене "здерли" майже $200. Стільки ж само у них коштує ліценція на 5 років. Це найдорожча ліценція, яку я мав у своєму житті. Тому більше з цієї території я не буду працювати. Навіть якщо полечу туди, то на французьку частину острова і буду працювати через дріб.
Маючи ліцензію - я встановив диполь на 14 МГц і почав давати виклик вже з данської частини острова.
Спочатку справа йшла туго, але в перший вечір вдалося провести декілька зв'язків з американцями.
На другий день я встановив вертикальну антену на 21 МГц, і тут справи пішли краще. Почала відповідати Європа. Англійці, німці, іспанці, італійці, скандинави, декілька поляків.
Коли стемніло - отримав e-mail від японця і він написав, що йому дуже потрібна ця територія. Я пробував давати виклики на різних частотах на 21 МГц, але безрезультатно. Я втратив надію і перейшов на 14 МГц. І тут сталося чудо - він почув мене з моєю малою потужністю і з низько розміщеним диполем, що випромінював на північ.
В загальному мені вдалося провести біля 60 QSOs. Вважаю що це непогано, враховуючи що працював QRP.
Крім проведення радіозв'язків - сходив до Марка, що став працювати у новому ресторані, що спеціалізується на італійській піці. Він навіть привіз цегляний п'єц з Італії і піцу готує італієць з італійських продуктів.
Також побував на пляжі. На жаль на цьому острові чомусь багато російськомовних. Навіть там де я жив, партнерка американця Кріса, що здає в оренду житло - жінка родом з Одеси. А на пляжі я взагалі був свідком розмови між жінкою та її неповнолітньою дочкою, що грала волейбол з однолітками. Так от, мама їй строго наказала "Нікуда не хаді і ні с кем нє разгаварівай!" Напевно якась дитина олігархів і вона боялася, щоб її не вкрали.
Повернувся назад без проблем. Хоч і важко далася ця експедиція, але принаймні відпочив морально.
Вже отримав запит від радіоаматора з Ізраїлю з проханням поділитися інформацію про місцезнаходження звідки я працював, чи можна було встановити там антени і чи закривали гори якісь напрямки.
Звичайно, що я поділився досвідом.
До наступних експедицій!
Олег PJ7/UR5BCP
