Одного чудового літнього дня, завершивши свої справи в Тернополі, я повертався додому. До вечора ще було далеко, день довгий, то ж вирішив завітати в гості до Бориса Романовича UY5BC.
Президент Тернопільського радіоклубу вже кілька разів запрошував до себе в гості, але за буденними клопотами все якось не виходило. Зупинившись на узбіччі, телефоную, і ось уже звертаю зі звичного маршруту і, минувши об’їздною Дружбу, рухаюсь до повороту на Броди. Проїхавши кілька кілометрів, звертаю наліво, і за хвилину стою у Великому Глибочку перед залізничним переїздом. Ну що ж, поки проїде потяг, часу даремно гаяти не буду, перевіряю, чи досягну до тернопільського репітера. Два виклики – і відгукується Павло UR5BIB. Обмін рапортами, пару слів один одному, і їду далі. Борис Романович казав триматись колії, тож тримаюсь )). Минаю Вел. Глибочок, розбризкую пару калабань, що розляглись на дорозі після недавнього дощу, і в’їжджаю в село.
Як пише Біблія, – не сховається місто, що стоїть на вершині гори, так і не сховається справжній радіоаматор, у якого антени видно здалеку.
Зупинясь біля двору з антенами, а вони на пагорбі, то ж орієнтир чудовий. Господар показує де поставити машину і ми починаємо те, заради чого один радіоаматор їде в гості до іншого. Спочатку оглядаємо антенне господарство Бориса Романовича. А подивитись є на що. Тут і УНЖА з антенами Ягі на кілька діапазонів,
і друга УНЖА з антенами на 144 МГц для ЕМЕ зв’язку,
і антени на 50, 144 та 430 МГц,
Inv V на 3,5 МГц, поворотні пристрої, відеокамера для наведення на Місяць. Потім господар показав свій шек та майстерню, апаратуру, продемонстрував роботу обладнання.
За розмовою непомітно минав час, я вже поглядав на годинник, бо починало вечоріти, а мені ще до Борщева зо дві години їхати, але ніхто ж не відпустить гостя не пригостивши. Поки ми розмовляли, дружина Бориса Романовича, пані Галина, встигла приготувати смачну вечерю. На столі парувала картопля з куркою і гора смачних блінчиків з варенням до чаю. Смачно повечерявши та подякувавши гостинним господарям, ми зробили кілька фото на пам’ять, і попрощавшись, переповнений враженнями від побаченого і почутого, я поїхав додому.
(UT7BZ 17.10.21)