Гора Марсел (3456 м)

Ця гора знаходиться у гірському масиві Юінта на північному сході штату Юта. Неподалік цієї гори пролягає дуже популярний кільцевий маршрут довжиною 6 км, що проходить біля декількох високогірних озер. Я пішов по цьому кільцю проти годинникової стрілки і, не доходячи до озера Камас, зійшов зі стежки і почав підйом на вершину Марсел. Особливих труднощів не було, якщо не рахувати, що стежки на вершину немає, і треба було підніматися по крутому схилу, вкритому у деяких місцях білими каменями.

На вершині на мене чекав сюрприз – там я зустрів чоловіка із собакою, який піднявся сюди із протилежної сторони. Він погодився мене сфотографувати, а також розповів мені про інші вершини, які було видно звідси. Після цього ми спробували знайти записку, але її не було. Тому я вирвав листок паперу із свого зошита і написав на ньому назву вершини, її висоту, своє ім'я та прізвище, а токож - дату і час, коли я піднявся на цю вершину. Я вклав цей аркуш разом із олівцем у поліетиленовий пакет і засунув все це між каміння, із якого хтось виклав тур, яким зазначив найвищу точку на вершині.

Потім я почепив до невисоких сосен свої антени і приблизно за 2 години встановив аж 50 радіозв'язків із різними штатами Америки та із Мексікою. Спуск був набагато легший, ніж підйом, і спустившись до стежки, я продовжив свою подорож по кільцевому маршруту. Зупинився я біля озера Камас, бо вода у цьому озері була просто кришталево прозора, а на задньому плані озера красувалася вершина Балд. Трохи перепочивши, пішов далі. Іти по стежці було дуже легко, бо вона спускалася вниз. Незадовго я зустрів жінку, яка ішла мені назустріч по кільцевому маршруту у протилежну сторону. Я зійшов зі стежки, бо іти їй вгору було значно важче, ніж мені спускатися вниз. Жінка порівнялася зі мною і також зупинилася. Вона сказала, що знає мене. Виявляється, ми зустрічалися із нею минулого літа на вершині Гоблер. Тоді вона запам'ятала мене і тепер розповідає усім своїм знайомим про мій чорний ящик (так вона називає мою радіостанцію), за допомогою якого я зміг установити радіозв'язки із віддаленими штатами Америки і навіть із Канадою. Виявляється, що таким способом деколи можна навіть популяризувати радіоаматорство. Я зробив ще декілька фотографій зі стежки, і успішно прийшов на те саме місце, звідки розпочав маршрут.

Олег (KD7WPJ) 21 липня 2013 р.