Пік Кам’яна Стіна (1747 м) і гора Раян (1663 м)
Щось мені останнім часом не щастить. Декілька тижнів тому пішов на пік Кам’яна Стіна, але не міг провести жодного зв’язку, бо в рюкзаку не виявилося коаксіального кабеля, до я кого я підключав диполі на різні діапазони. Прийшлося робити іншу антену і я зробив і випробував однодіапазонну антену на 20 метрів. Випробовування пройшло успішно і навіть вдалося зв’язатися з RT0F. Але коли я побачив на інтернеті його 8- ми елементний хвильовий канал на цей діапазон, то перестав дивуватися.
Наступня спробу попрацювати з піку Кам’яна Стіна виявилася вдалою і навіть вдалося встановити один зв’язок із вершиною у штаті Орегон.
Але мені цього виявилося замало і я поїхав у Національний Парк Дерев Єгови. Для цього було декілька причин – розпочався тиждень Національних Парків і в’їзд був безкоштовний. Другою причиною була порівняно прохолодна вітріна погода, бо зазвичай там буває дуже жарко.
На цю гору веде стежка, яка у багатьох місцях викладена камінням у вигляді сходів. Це досить популярний маршрут і там завжди багато людей. Один чоловік запитав у мене про моє телескопічне вудилище. Прийшлося йому пояснювати для чого вона мені. Інші нічого не питали, тільки усміхалися, побачивши що я несу вудилище на гору посеред пустині. А одна жінка взагалі запитала чи це не громовідвід.
Я встановив вудилище серед кам’яного насипу і почав давати виклик. Але чомусь ніхто мені не відповідав. Через деякий час розрядилася внутрішня батерея і я підключив передбачливо взяту зовнішню батерею. Але через декілька хвилин і вона перестала працювати. Мені нічого не залишалося, як спускатися з гори до машини ще за одеією батереєю, яку я завбачливо поклав у багажник. Це – 2,2 kм у одну сторону. По дорозі я догнав жінку,яка перед тим питала чи я не з Англії. Тепер я мав можливість запитати у неї чи вона сама не з Англії. Але це для мене закінчилося погано. Я на ходу повернув голову назад до неї і впав. Не сумніваюся, що у цьому була винувата та жінка. Падіння було м’ягким і тільки подряпав ліве коліно, бо був в шортах. Прийшовши до машини – надав собі першу медичну допомогу, вдягнув джінси, взяв нову батерею і зному пішов на гору. Моє вудилище було на місці, але антени вже не було. Випадково мені вдалося знайти її на кактусі. Напевне хтось її не помітив і зачепив ногою. А може зірвав сильний вітер.
Я знову мав можливість вийти у ефір і почав давати загальний виклик. Але працювати не давали туристи. Якась жінка почала допитуватися мене, чи я не шпигун. Потім почала порівнювати мене з Джейсом Бондом. Потім почала розпитувати, що я передаю. Я сказав їй, що не шпигун і поговорю з нею пізніше, бо мені треба провести як мінімум 4 зв’язки. Я зміг провести тільки 2 зв’язки на 20 метрах і вона постійно допитувалася, скільки мені зв’язків залишилося. Потім я піднявся на кам’яний насип і провів ще один зв’язок на 144 МГц. Ця жінка захотіла мене сфотографувати і я попросив вислати мені фото. Я дав їй сво. Візитку і вона пішла вниз, бо її мета була зустріти захід сонця і післі цього відразу сильно похолодало.
Я ж знову перейшоа на 14 МГц і на пошук встановив четвертий зв’язок з E51AND – Південні Острови Кука недалеко від Нової Зеландії. Радий, що мені вдалося встановити 4 зв’язки, я швидко усе зібрав і поспішив вниз, сподіваюячись наздогнати жінку, з якою я обіців поговорити.
Але раптом я за щось зачепився і відчув, що лечу вниз головою. Падіння було дуже швидким і я прийшов до тями уже на спині. Ще тільки цього не вистачало – отримати травму за 2 кілометри від машини після заходу сонця. Я спробував встати – і ніби руки і ноги працювали і можна було йти. Тому я постарався вже обережно продовжувати спуск і таки дійшов до машини.
Там зному надав собі медичну допомогу. Цього разу вдарився в праве коліно і розсік долоню руки. Але біль була терпима і більше ніж через 3 години я дістався додому. Було уже після півночі.
Олег (KD7WPJ) 17 квітня 2016 року