Гора Вільямсон (2514 м)

Це одна із вершин на гірському хребті неподалік від Лос Анджелеса. Розпочав я сходження десь об 11-й годині, і було вже досить жарко. На стежці не було нікого, але десь хвилин через 45-ть я почув голоси і зустрів групу людей, які відпочивали. У них була велика собака і вони дуже вибачалися, коли вона почала гавкати на мене. У чоловіка був класичний британський акцент. Ми розговорилися, і вони сказали, що живуть у Лос Анджелесі, а їхня мама приїхала до них із Ірландії. Вони також зауважили мій акцент і я сказав їм, що я також із Європи, а саме – з України. Я залишив це британське сімейство із здоровенною собакою, що нагадувала собаку Баскервілів, і пішов на вершину. Вершини фактично були дві. Одна трохи нижча, а наступна трохи далі і трохи вища. Я читав у описі маршруту, що скаути (американські піонери) часто переносять записку на дальшу вершину, і вона там зберігається довше. Я не знайшов записки на жодній із вершин. На дальшій було декілька веж із каменів, а не ближній був викладений хрест із каменів. Але моя мета була не зробити запис про сходження на цю вершину, а випробувати саморобний телеграфний маніпулятор, який власноручно зробив і подарував мені один знайомий радіоаматор Фред.

Справа в тому, що до цього часу я використовував знаменитий маніпулятор Бенчер. Але під час роботи у недавній змаганнях по радіозв’язку на УКХ він зіпсувався. Не те, щоб зовсім зламався, але пошкодився пластмасовий підшипник. Крім того – Бенчер занадто багато важить для носіння його у рюкзаку. Бенчер добрий для роботи із стаціонарних умов, бо має важку металеву основу і не совається по столу. Але для роботи з гір він просто не годиться. Новий подарований маніпулятор - надзвичано легкий і простий за конструкцією. Він зроблений із контактів реле 75-ти річної давності. Ручки зроблені із якогось рідкісного дерева, аналог якого росте у Ефіопії. І сам маніпулятом важить всього 15-20 грам. Я його випробував і дуже задоволений ним.

Цікаво, що Фред у свої 70 років ще бігає по горах. На QSL-картці він чомусь сфотографований у червоному галстуку. Швидше всього, що він використовує його як головний убір чи як носову хустинку. А можливо його подарували йому, коли він був у Запоріжжі. Особливо цікаві його враження про роботу у тесті із колективки одного із запорізьких вищих навчальних закладів. Його дуже здивувало, що на столі стояв тільки один трансівер, і дуже добре відповідали. А секрет був дуже простий. Коли вілчинили двері до наступної кімнати, то він побачив, що цілу наступну кімнату займає підсилювач потужності. До речі, його невістка родом з України, тому вони усі слідкують за подіями, що там відбувається. Мені прийшлося пояснювати йому про Правий Сектор, бо він напевне користувався джерелами російської пропоганди і вважав їх фашистами. Але в загальному – він дуже цікава і порядна людина. Минулого року він був у Юті і ми сходили разом і працювали із однієї вершини. А потім він запросив мене на Польовий день у штат Нью-Мексіко, і ми тоді посіли перше місце пр Америці у категорії QRP.

Олег (KD7WPJ) 21 червня 2014 року